Томатна паста — це продукт, одержуваний за допомогою термічної обробки стиглих помідорів. В кулінарії вона використовується для приготування перших страв (супи, борщ), піци, соусів, кетчупів, підлив, томатного соку.
В заводській упаковці продукт може зберігатися досить довго — до 3 років. Розкрита томатна паста навіть у холодильнику починає швидко псуватися, покриватися цвіллю. Існує кілька способів, що дозволяють зберігати смакові якості і придатність цього продукту тривалий час.
Від чого залежить термін зберігання
Основними чинниками, що впливають на термін зберігання є температура і вологість навколишнього середовища.
- При температурах вище 20°С-25°С відбувається прискорення біохімічних процесів, викликають зміна якісного складу томатної пасти.
- Зміна вологості викликає активізацію процесів пліснявіння і загнивання.
Оптимальні умови зберігання
Правила зберігання томатної пасти в заводській упаковці визначені в національному стандарті ГОСТ-54678-2011 «Продукти томатні концентровані». Для всіх видів упаковки зберігання повинно здійснюватися при відносній вологості повітря не більше 75% і температурі, що знаходиться в діапазоні 0°С-25°С. При дотриманні цих умов томатна паста буде придатна до вживання протягом таких строків:
- У скляній тарі — 36 місяців.
- У металевій тарі з емалевим покриттям — 36 місяців.
- У металевій тарі з лаковим покриттям — 12 місяців.
- У тарі з полімерних (пластикових) матеріалів — 12 місяців.
Нагадаємо, що зазначені строки поширюються тільки на нерозкриті упаковки. Розгерметизація призводить до взаємодії з навколишнім середовищем, в результаті чого істотно зменшуються терміни придатності продукту. Тому треба розуміти як зберігати томатну пасту після розтину упаковки.
Особливості зберігання в домашніх умовах
Звичайно, після розтину банки з томатною пастою і використання невеликої кількості цього продукту, залишки прибирають в холодильник. Температура 2°С-4°С добре підходить як для тривалого зберігання, так і для повсякденного використання. При такому температурному режимі паста не замерзає, зберігаючи потрібну консистенцію.
Довго зберігати залишки продукту в металевої та пластикової упаковках не рекомендується. Найкращим варіантом є скляна банку з щільною кришкою. В залежності від кількості залишилася пасти і прогнозу її подальшого використання можна вибрати один з випробуваних на практиці способів зберігання:
- Вторинне консервування. Цей спосіб застосовується, коли залишкового продукту багато, а терміни його використання важко прогнозувати. Паста піддається ретельному кип’ятіння, після чого проводиться розкладка в скляні банки і закачування під кришки, як при класичній консервації.
- Захист рослинним маслом. В залежності від розміру тари на верхній шар пасти заливається рослинна (соняшникова) олія, яке захищає продукт від впливу повітря.
- Глибока заморозка. Іноді у початківців кулінарів виникає питання: чи можна зберігати томатну пасту в морозилці? Насправді це найефективніший, «довгограючий» спосіб зберігання. Залишки продукту поміщають в морозильну камеру з мінусовою температурою 18°С-24°С. При цьому можливі різні варіанти:
- Металева (бляшана) банку заморожується цілком. Через 1-2 дні замерзлу пасту виймають з банки, нарізають на окремі порції і поміщають назад в морозильну камеру, дістаючи надалі потрібну кількість.
- Залишки томатної пасти розкладаються формочки, що застосовуються для намораживания льоду, або в корекси для цукерок і кексів.
- Вміст банки перекладається вакуумний пакет з щільними застібками. Пакету надають «ковбасну» форму і поміщають в морозилку. Після повного заморожування дуже зручно відрізати ножем шматочки томатної «ковбаси» необхідного розміру.
- Гірчична захист. В даному випадку використовуються консерваційні властивості гірчиці, якою змазують нижню поверхню кришки і горлечко банки.
Як «вирахувати» погану пасту і що з нею робити
Для відбракування неякісного продукту можна скористатися наступними методами контролю якості:
- При покупці в першу чергу треба звернути увагу на дату виготовлення і термін зберігання, зазначені на упаковці. Від покупки простроченого продукту слід утриматися, навіть якщо інші ознаки (колір, консистенція) будуть виглядати правдоподібно.
- У типовій ситуації, коли паста зберігається у відкритій упаковці, з якої вибрано раніше якусь кількість, ознаки деградації наступні:
- Запах, різко відрізняється від класичного, томатного.
- Темна плівка на поверхні у поєднанні з дрібними бульбашками.
- Білий наліт, що свідчить про присутність бактерій.
- Явні ознаки цвілі.
Займатися реанімацією томатної пасти — справа не тільки невдячна, але і небезпечне. Правильніше всього не ризикувати своїм здоров’ям, а утилізувати зіпсований продукт, і натомість купити баночку «свіжої» пасти.
Практичні поради або «що маємо — збережемо»
Кілька корисних порад загального характеру можуть стати в нагоді при будь-якому способі зберігання:
- Перед зберіганням розкритої банки слід ретельно відчистити її внутрішні стінки і горловину. Така обережність знизить імовірність появи плісняви.
- Чим щільніше буде кришка на банку, тим менше продукт буде контактувати з повітрям. Верхній, прикордонний шар ретельно вирівнюють по тій же причині — для зменшення площі можливого контакту.
- Брати пасту з банки слід тільки чистими, сухими приладіві (ложка, виделка чи ніж).
- Ефективність варіанту з рослинним маслом можна підвищити, якщо додати часник і куркуму, які володіють природними антибактеріальними властивостями. Перед приміщенням в холодильник слід струсити банку пару раз, щоб тонкий шар масла опинився на внутрішніх стінках.
- Одне з основних правил свідчить: як тільки з’явилися ознаки цвілі, продукт підлягає утилізації. Видалення видимого, верхнього шару не є гарантією того, що грибок не проник всередину всього обсягу пасти.
- Незайвим буде повторення одного з головних порад — перед купівлею або використанням томатної пасти необхідно обов’язково переконатися в тому, що термін придатності ще не истек.
