Виявлення ознак псування – що робити
Бульби необхідно регулярно оглядати. Постійний санітарний контроль дозволяє своєчасно вибраковувати зіпсовані екземпляри, відокремлювати їх від загальної маси, і зберігати весь посадковий матеріал в здоровому стані. Головний ворог зимуючих калл – вогкість.
Зайва волога провокує утворення цвілевого грибка. На поверхні бульб з’являються чорні плями, цибулинна структура розм’якшується, рослинні клітини під впливом гнильних процесів розкладаються, поширюючи неприємний запах. Єдине вірне рішення при виявленні уражених гниллю примірників – негайне вилучення їх з тари, та утилізація.
Висновок
Теплолюбних декоративним рослинам для того, щоб пережити суворі російські зими, необхідна дбайлива допомога садівників. В кінці вересня відцвілі кали витягують з садового грунту, промивають кореневища, знезаражують вугільної крихтою (зеленкою) пошкоджені місця. Потім сушать (приблизно 2 тижні) до тих пір, поки не зникнуть всі листочки і тоненькі корінці. Після закінчення процесу сушіння бульби відокремлюють від стебел і укладають в картонні коробки, пересипаючи деревною стружкою (піском, торфом, мохом).
Тару з посадковим матеріалом містять в сухих затемнених, прохолодних приміщеннях (оптимальний температурний показник – не більш 10°). Важливо не допускати зміни мікроклімату, перепадів температури в зоні зберігання (щоб уникнути несвоєчасного проростання кореневищ). Стан рослинної заготовки необхідно регулярно контролювати, що допоможе своєчасно виявити і відокремити від загальної маси зазнали впливу гнильних бактерій екземпляри.
Дотримання простих правил утримання калл в зимовий період – запорука збереження якісного посадкового матеріалу. Успішно перезимували садові красуні рясно цвітуть, і радують око своєю незвичайною, вишуканою естетикою все літо.
