Як правильно зберігати фукорцин

Недорогий вітчизняний антисептик Фукорцин — один з найбільш часто використовуваних препаратів у дерматологічній практиці. Завдяки найширшому спектру дії, засіб знайшло застосування як у лікуванні грибкових захворювань, так і в боротьбі з піодермією і мокрої екземою. Педіатри призначають Фукорцин для обробки саден та подряпин, а також елементів висипу при вітряній віспі. В інструкції до препарату є інформація про умови його зберігання. Щоб складові ліки не втратили свої фармакологічні властивості, необхідно неухильно дотримуватися запропонованих виробником правила зберігання.

Форми випуску та склад

Препарат випускається у вигляді спиртового розчину у флаконах по 10, 15, 25, 50 і 100 мл. Є бутлі більшого обсягу: з 1 і 2,5 л — вони призначені для використання в умовах стаціонару та у виробничих відділах аптек.

Флакони зроблені з темного скла з гвинтовою горловиною, з пробкою і кришкою, що загвинчується. Деякі підприємства забезпечують кришку зручним аплікатором.

Фукорцин у вигляді «маркера» — ще одна форма випуску препарату. Автором цього зручного пристрою є компанія «Леккер». Принцип дії: ліки заповнює порожнину всередині «маркера», і при натисканні на шкіру подається через пористий стрижень, який розташований на «пише» кінчику пристрою.

У складі ліки 4 активних компоненти:

  1. Фенол міститься в кількості 39 г на 1 л розчину. У медицині використовується як антибактеріальний та фунгіцидний засіб. Також речовина надає припікаючу дію на шкіру.
  2. Резорцинол (78 г/л) має виражену антимікробну і дубящим дією.
  3. Борна кислота (8 г/л) — антисептик, протисвербіжний засіб.
  4. Фуксин (4 г/л) — це аніліновий барвник, що надає розчину пурпурно-червоний колір. Пригнічує розмноження грибків, проявляє активність відносно стафілококів.

Функцію розчинників лікарських речовин виконують ацетон (49 мл/л) і етанол (96 мл/л). Для доведення розчину до 1 л у флаконі використовується очищена вода. У «маркер» води і спирту немає.

Комплексний склад Фукорцина наділяє його одночасним протимікробну і антигрибкові ефектом. Коагулюючи білок, препарат викликає загибель патогенних мікроорганізмів. Попутно він підсушує шкіру, що важливо для усунення гнійничкових висипань і попрілостей.

Препарат застосовують для лікування зовнішніх отитів грибкової етіології, мікозів стоп і міжпальцевих проміжків. Ним обробляють ранові поверхні після видалення папілом або невусів, невеликі ерозії і тріщини на шкірі.

Крім того, аніліновий препарат наноситься на висип при вітряній віспі, щоб виключити інфікування при розчухуванні. У «лікувальної» фарби у цьому випадку є й інше призначення: вона допомагає визначити, коли закінчиться заразний період. Фукорцином змащують свіжі бульбашки, і це допомагає зрозуміти, чи з’являються нові елементи висипки.

Антисептик наносять на уражені місця на шкірі 3-4 рази на день. Виникає короткочасне відчуття печіння — це нормально. Розчин сильно фарбується, і його важко змивати. Тому процедуру зручніше проводити за допомогою пристрою від компанії «Леккер».

Засіб підходить для застосування виключно на невеликих, окремих ділянках шкіри. Причина — фенол. При попаданні в кров’яне русло речовина відрізняється вираженою токсичністю для нервової системи. При невеликих ділянках ураження його вплив незначно. Однак якщо площа нанесення велика, фенол викликає отруєння, яке проявляється запамороченням та слабкістю.

У цьому разі треба забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря і викликати швидку допомогу.

Препарат протипоказаний вагітним і годуючим жінкам, людям з алергічними дерматозами і немовлятам (до 1 року).