Ацилакт — пробіотик на основі ацидофільних лактобактерій, виробляється в Росії. Препарат широко застосовується у складі комплексної терапії захворювань порожнини рота, жіночої статевої сфери і хвороб шлунково-кишкового тракту. Пробіотичні бактерії продукують молочну кислоту і тим самим створюють середовище, у якій патогенним мікроорганізмам важко виживати і розмножуватися. У складі препарату — живі мікробні клітини, які знаходяться в «сплячому» стані. Щоб, потрапивши всередину організму людини, вони змогли повернутися в активну форму, необхідно дотримуватися всі визначені виробником правила зберігання.
Форми випуску
Ацилакт випускається в 3 формах: порошок, таблетки вагінальні свічки. У кожної з них свій зміст активних штамів Lactobacillus acidophilus (молочнокислих бактерій):
- В таблетках перебуває 10 або 50 млн ДЕЩО (колонієутворюючих одиниць).
- лиофилизате для приготування суспензії міститься 50 млн ДЕЩО в одному флаконі. В одній упаковці — 10 флаконів.
- В одному супозиторії Ацилакт — 10 млн ДЕЩО.
В складі присутні сахароза, желатин і знежирене молоко, які служать живильним середовищем для бактерій.
лактобактерії Ацидофільні в нормі живуть на слизовій шлунково-кишкового тракту і піхви. У разі активного розмноження патогенних мікроорганізмів молочнокислі бактерії виступають їх антагоністами. Для власного харчування ацидофільні штами розщеплюють полісахариди, які містяться в клітинах епітелію слизових оболонок. У результаті виділяється молочна кислота, яка згубно діє на стафілококи, шигели, кишкові палички та гнильні бактерії роду Протеус.
Препарат приводить в рівновагу і потім підтримує нормальний склад мікрофлори, покращує травлення, запускає місцевий імунітет. Крім того, лактобактерії беруть участь в процесі синтезу вітамінів групи B, який відбувається в товстому відділі кишки.
Сфера застосування залежить від лікарської форми.
Свічки використовують при запальних захворюваннях урогенітального тракту, при порушенні чистоти вагінального секрету у вагітних жінок. Не рекомендується їх використання при кандидозі, так як кисле середовище в ряді випадків сприяє росту дріжджових грибків.
Таблетки приймають внутрішньо при гострих і хронічних кишкових інфекціях, дисбактеріозі. При запальних захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини їх розсмоктують.
Порошок у вигляді зрошень або аплікацій застосовують у гінекологічній практиці. Суспензію, виготовлену з порошку, використовують для полоскань в стоматології.
Як зберігати препарат по інструкції?
У процесі виготовлення Ацилакта мікробна маса піддається процесу ліофілізації, то є висушування. При цьому цілісність структури бактерій і їх біологічна активність зберігається. Такі препарати вимагають ретельного дотримання запропонованих виробником умов зберігання. В іншому випадку кількість життєздатних бактерій у препараті зменшиться набагато раніше, ніж закінчиться термін його придатності.
Всі форми Ацилакта потребують низьких температурах, які забезпечуються зберіганням на холодильної полиці (але не в морозильній камері). Особливо чутливий до тепла препарат у формі лиофилизата.
Крім того, згубним для штамів може виявитися коливання температур і вплив прямих сонячних променів.
Основні вимоги до зберігання відображені в зведеній таблиці:
| Форма випуску | Температурний режим | Термін придатності з дня виробництва |
| Таблетки | Від 2 до 10 °С | 1 рік |
| Супозиторії | ||
| Ліофілізат | Від 2 до 8 °С | 1 рік.
В приготованому вигляді розчин не зберігають, вживають негайно |
Необхідно мати на увазі основне правило зберігання медичних препаратів: до них не повинно бути доступу у дітей.
Купивши ту чи іншу форму Ацилакта, слід ознайомитися з доданою інструкцією, приділивши увагу розділів «Умови зберігання» і «Термін придатності».
Як визначити зіпсований препарат?
В інструкції також дається опис фізичних якостей препарату, придатного до вживання. Перед початком лікування рекомендується перевірити, чи відповідає зовнішній вигляд і запах ліки заявленим.
Всі форми Ацилакта мають білий, жовтувато-сірий або бежевий колір різних відтінків. Ліофілізат може бути білувато-сірого кольору.
В таблетках можлива «мармуровість», тобто нерівномірність фарбування, кольорові вкраплення. Форма таблеток кругла, поверхня гладка. Упаковані у полімерні банки, які вкладені в картонні коробки.
Свічки мають конусоподібну форму. У них також зустрічається колірна неоднорідність, вкраплення. Допускається фарбування кінчика супозиторія в світло-коричневий колір. Свічки досить крихкі, легко ламаються, тому для вилучення їх з чарунковій упаковки слід скористатися ножицями. Щоб вони не танули в руках, упаковку краще виймати з холодильника безпосередньо перед вживанням.
Супозиторії мають легкий аромат кондитерського жиру, який є формотворною основою. Якщо прогірклий запах, препарат зіпсований.
У флаконах з лиофилизатам біомаса має рівномірну структуру. Препарат упакований в скляні флакони.
Якщо колір препарату змінений, він деформований, від використання слід відмовитися. Не варто забувати про термін придатності: якщо він закінчився, медикамент вважається зіпсованим. Те ж відноситься і до ліків в упаковках зі слідами розтину або псування, без потрібної маркування.
