Моваліс входить в групу нестероїдних протизапальних препаратів, відноситься до класу похідних эноловой кислоти. Препарат має виражені протизапальний, жарознижуючий, знеболюючий ефекти за рахунок пригнічення циклооксигенази-1 і циклооксигенази-2 та пригнічення синтезу медіаторів запалення – простагландинів.
Важливість правильного зберігання моваліса доведена клінічними випробуваннями. При порушенні умов зберігання та терміну придатності ліків виникають небажані побічні ефекти.
Форми випуску, склад
Препарат моваліс випускається в декількох лікарських формах:
- Таблетки по 7,5 і 15 мг. Проводиться в спеціальній упаковці, розділеної на полімерні комірки, в кількості 10 або 20 штук.
- Суспензія для вживання всередину – 7,5 мг/5 мл. Випускається у флаконах об’ємом 100 мл з темного скла, в комплекті є мірна ложка.
- Розчин для внутрішньовенних ін’єкцій, 15 мг/1,5 мл. Проводиться в ампулах з безбарвного скла. В упаковці може міститися 3, 5 або 50 ампул.
- Супозиторії ректальні по 7,5 і 15 мг. Випускається у контурних упаковках у кількості 6 або 12 штук.
У складі лікарських форм присутня різну кількість ключового речовини і допоміжних хімічних елементів.
1 таблетка у своєму складі має:
Ключовий компонент (мг): Мелоксикам – 7,5/15.
Допоміжні елементи (мг):
- Дигідрат цитарата натрію – 15/30.
- Полівінілпіролідон – 9/10,5.
- Лактоза – 20/23,5.
- Діоксид кремнію (колоїдний) – 3/3,5.
- Кросполивинилпирролидон -14/16,3.
- Сіль магнію і стеаринової кислоти – 1,7.
- Кристалічна целюлоза – 87,3/102.
У складі 1 флакона суспензії є:
Ключова складова (мг): Мелоксикам – 7,5.
Допоміжні елементи (мг):
- Діоксид кремнію (колоїдний) – 50.
- Гиэтеллоза – 5.
- 70%-й глюцитол – 1750.
- 85%-й спирт гліцерин – 750.
- Ксиліт – 750.
- дигідрофосфату Дигідрат натрію – 100.
- Сахарин – 0,5.
- Бензойнокислый натрій – 7,5.
- Моногідрат цитрату – 6.
- Ароматизатори – 10.
- Вода (очищена) – 2463,5.
У складі 1 ампули розчину для ін’єкцій є:
Ключовий компонент (мг): Мелоксикам – 15.
Допоміжні елементи (мг):
- Меглумин – 9,375.
- Гликофуранкарбальдегид – 150.
- Полоксамер 188 (ПАР) – 75.
- Хлористий натрій – 4,5.
- Гліцин (АК) – 7,5.
- Їдкий натр – 0,228.
- Вода дистильована – 1279,5.
У складі 1 супозиторії є:
Ключова складова (мг): Мелоксикам – 7,5 або 15.
Допоміжні елементи (мг):
- Макрогола глицерилгидроксистеарат (твердий жир).
- Гідрогенізована рицинова олія.
Вимоги до зберігання, термін придатності
- Таблетки. Лікарську форму у вигляді таблеток рекомендовано зберігати в недоступному для дітей місці, при навколишній температурі не більше 25°C, значеннях вологості повітря – 40-70%. Термін придатності становить 3 роки.
- Суспензія для вживання всередину. Суспензія може зберігати якість до 3-х років, після розкриття флакона ліки можна використовувати протягом 1 місяця. Суспензію необхідно зберігати в темному приміщенні при температурі до 25°C і оптимальних значеннях вологості повітря – 40-60%. Суворо забороняється заморожувати препарат або зберігати його в холодильнику.
- Розчин для внутрішньом’язових ін’єкцій. Ампули з розчином мають термін зберігання до 3-х років. Препарат необхідно зберігати в захищеному від попадання сонячного світла місці при значеннях температури не більш 30°C, вологості повітря не більше 70%.
- Супозиторії ректальні. Термін придатності лікарської форми – 3 роки. Свічки слід зберігати при навколишній температурі до 30°C і значеннях відносної вологості повітря в межах 40-60%. Рекомендовано тримати препарат у заводській упаковці, яка служить захистом від попадання світла і вологи.
Ознаки зіпсованості препарату
При недотриманні умов зберігання змінюються властивості препарату втрачається його терапевтичний ефект. У зв’язку з цим перед застосуванням ліки необхідно впевнитися у його придатності, що досягається порівнянням фізичних властивостей з даними в інструкції:
- Непридатні таблетки починають кришитися, змінюється їх колір (допускається блідо-жовтий і жовтий), з’являється неприємний запах.
- Суспензія при порушенні вимог зберігання втрачає однорідність, стає менш в’язкою, на дні флакона може утворюватися сухий залишок. У нормі колір жовтий з зеленим відтінком, після закінчення терміну придатності суспензії набуває коричневий відтінок.
- Про зіпсованості розчину для ін’єкції можна судити по появі мутного осаду або втрати прозорості. Може змінюватися колір розчину (допускається жовтий, жовто-зелений).
- Зіпсовані ректальні свічки мають неоднорідну консистенцію (з’являються вкраплення, краплі жиру), вони стають м’які і втрачають свою форму.
