Цинкова мазь – універсальний препарат, призначений для зовнішнього застосування. Завдяки оксиду цинку, головного діючого компонента лікарського засобу, препарат надає наступні ефекти: загоюючий, противірусний та протизапальний.
Так, цей засіб застосовують при різних запальних процесах на шкірі, при попрілостях, опіках, герпесі, дерматиті. Крім того, воно нерідко використовується для попередження некрозу м’яких тканин після операцій, при мокнучій формі екземи. Також даний засіб дозволяє усунути сліди від акне.
Однак всі перераховані ефекти можливі лише при правильному зберіганні. В іншому випадку мазь може призвести до поширення запального процесу.
Форми випуску та склад
Препарат випускається у вигляді мазі, призначеної тільки для зовнішнього застосування – 10% і має однорідну консистенцію білого або світло-жовтого кольору.
Можливі наступні варіанти упаковки цинкової мазі: в банки 25 г з темного скла з трикутним віночком і полімерними кришками; у алюмінієві туби з пластиковими ковпачками з 20, 25, 30 і 50 г. Кожна туба або банку з ліками поміщається в картонну упаковку разом з інструкцією по застосуванню.
В 100 г лікарського засобу входять речовини:
- Оксид цинку 10,0 г (головне діюча речовина);
- Вазелін 90,0 (допоміжна речовина).
Як зберігати препарат з інструкції
- Термін придатності цинкової мазі складає 5 років. Після закінчення цього часу, лікарський засіб використовувати не можна, так як у декілька разів знижується ефективність ліків і підвищується ймовірність появи побічнівих явищ.
- Температура. Найбільш оптимальним значенням для зберігання лікарського засобу є температура, яка не перевищує +25 °C. При цьому можна зберігати його в окремій дверцятах холодильника. Але заморожувати його ні в якому разі не можна. Крім того, відзначено негативний вплив перепадів температур на стабільність лікарської форми. Так, наприклад, при різкому підвищенні температури може «выпотевать» рідка складова ліки. А якщо температура зберігання різко знизиться, то консистенція мазі не буде придатна для нанесення на шкіру.
- Приміщення для зберігання повинно бути сухим. Так найкраще використовувати для зберігання ліків спеціальні шафи, не піддаються періодичному підвищенню показників вологості.
- Світ. Лікарський засіб не рекомендується зберігати в приміщенні, схильному до впливу природного або штучного освітлення. Це обумовлено тим, що його склад може різко погіршитися під впливом несприятливих для цинкової мазі впливів. Тому важливо поміщати його в закрите і затемнене приміщення.
- Зберігання разом з іншими ліками. Цинкову мазь можна зберігати поруч з іншими препаратами, але при цьому вона обов’язково повинна бути герметично закрита за допомогою кришки.
- Переміщення в інші ємності. Якщо мазь знаходиться в темній скляній баночці, то її для зручності в експлуатації дозволяється переміщати в інші ємності, які також слід накривати кришкою. Однак переміщати лікарський засіб заборонено, якщо препарат упакований в герметичний тюбик.
Як визначити зіпсований препарат
Для того, щоб визначити зіпсований продукт, перш за все, необхідно подивитися на його термін придатності. Адже навіть якщо візуально мазь має правильну консистенцію і колір, але термін придатності закінчився, то застосовувати її вже не можна. Це обумовлено тим, що в цей час з’являються побічні явища. Найчастіше в якості таких несприятливих наслідків виступають різноманітні алергічні реакції, діагностуються завдяки виявленню шкірного висипу і свербежу.
Візуально визначити непридатність ліки можна за його вигляд. Так, наприклад, це очевидно при потемнении кольору. Крім того, важливим знаком псування препарату є розшарування його консистенції: коли спочатку випливає більш рідка частина. Також можлива зміна запаху на більш різкий.
При появі таких ознак мазь ні в якому разі не можна застосовувати в лікувальних цілях і він підлягає утилізації.
Висновок
Таким чином, важливість правильного зберігання є очевидною. Адже за недотримання та нехтування необхідними умовами, даний засіб здатне не тільки втратити всі свої лікувальні якості, але й посприяти розвитку алергічних реакцій на шкірі.
Варто грамотно оцінювати стан лікарського засобу на момент його придбання, як за допомогою звичайної перевірки терміну придатності, зазначеного на упаковці; так і візуальної, уточнюючи правильність консистенції, кольору і запаху. Так, консистенція повинна бути однорідною, колір – світло-білим, а запах – легким, нагадує вазелиновый.
