Гліцерин – препарат універсальний, сфери його застосування найрізноманітніші:
- В медицині препарат призначають зовнішньо і всередину. Його антисептичні і знезаражувальні властивості використовуються в лікуванні шлунково-кишкового тракту, при обробці пошкоджених ділянок шкіри і усунення набряків.
- В косметології він входить до складу кремів, лосьйонів, мазей, мила.
- В якості харчової добавки Е 422 препарат збільшує терміни придатності хлібобулочних і кондитерських виробів, жувальних гумок, спиртних напоїв.
- У тютюновій промисловості з його допомогою пом’якшують неприємний запах сигарет.
- Військові використовують гліцерин у виробництві вибухових речовин.
Продукція, що містить гліцерин, зустрічається на кожному кроці. Необхідно звертати увагу на дату виготовлення, умови і термін зберігання.
Форми випуску
Сучасні виробники випускають два види гліцерину (гліцеролу):
Натуральний – це продукт рослинного або тваринного походження. У свою чергу його класифікують на:
- Дистильований, що містить 99% основної речовини.
- Аптечний, розведений до концентрації 88% і містить різні корисні добавки.
Технічний або хімічний – при отриманні в якості сировини використовують пропілен – горючий газ.
Існує міжнародний стандарт ГОСТ 6824-96 «Гліцерин дистильований», згідно з яким, в залежності від призначення, препарат випускають наступних марок:
- Фармакопейний, високо очищений – для виробництва різних медичних, харчових і косметичних засобів.
- Динамітний.
- Технічний.
Лікарські форми гліцерину – це розчини зовнішнього та місцевого застосування, а також ректальні супозиторії (свічки).
