Стопдиар — як і де зберігати препарат

Стопдиар — протимікробний препарат з вираженим антибактеріальним і має протидіарейну дією. Призначений для лікування кишкових розладів переважно бактеріальної природи. Ліки після розкриття упаковки слід зберігати не більше 14 днів. Використовувати після закінчення терміну придатності не можна, це може призвести до негативних наслідків.

Форми випуску

Фармацевтичне засіб представлено в декількох лікарських формах:

1. Капсули — щільні, з прямокутною основою, наявністю кришечки і корпусом жовтого кольору. Мають желатиновий склад, всередині містять порошок однорідної консистенції. Капсули фасуються в упаковку з полівінілхлоридної плівки по кілька блістерів, в кожному з 12 штук.
2. Таблетки — покриті спеціальною розчинною оболонкою, округлі, жовті, злегка опуклі з двох сторін. Діаметр не більше 9 мм. Відпускаються у контурних осередках і вторинної картонній упаковці по 24 штуки.
3. Суспензія — рідка форма для перорального введення. Володіє приємним фруктовим ароматом, солодким смаком і світло-жовтим відтінком. В результаті зберігання може давати осад, який зникає після збовтування складу. Випускається з аптеки у флаконі об’ємом 90 мл з темного скла, у вторинній упаковці та з доданою інструкцією по застосуванню. Додатково до набору йде мірна ложка (2,5 і 5 мл).

Діючою речовиною ліки виступає ніфуроксазид. Його вміст в таблетках становить 100 мг, в капсулах 200 мг і в суспензії 220 мг на 5 мл рідини.

Допоміжні компоненти відрізняються в залежності від форми.

Капсули містять:

• Желатиновий крохмаль — 78 мг.
• Звичайний крохмаль кукурудзяний — 78 мг.
• Магнію стеарат — 2 мг.
• Сахароза — 72 мг.

У складі корпусу і кришечки капсули є:

• Барвники оксиду заліза — 0,152 мг.
• Желатин — 29,944 мг.
• Діоксид титану — 0,456 мг.

Таблетки Стопдиара включають:

• Діоксид кремнію колоїдний — 3 мг.
• Крохмаль — 179 мг.
• Тальк — 6 мг.
• Стеарат магнію — 1 мг.
• Желатин — 11 мг.

Розчинна оболонка таблетки містить:

• Жовтий барвник — 0,112 мг
• Гіпромелоза — 3 мг.
• Макрогол 20000 — 2 мг.
• Тальк — 0,062 мг.
• Діоксид титану — 0,252 мг.

Суспензія характеризується додатковими компонентами у вигляді:

• Ароматизатора — 4,57 мл
• Чистої води — не більше 5 мл
• Лимонної кислоти — 0,83 мг.
• Сахарози — 1100 мг.
• Натрію гідроксиду — 2,2 мг.
• Противопенной емульсії симетикона 30% — 11 мг.
• Метилпарагідроксибензоат — 5 мг.

Як зберігати препарат з інструкції

Стопдиар необхідно зберігати в залежності від лікарської форми. При цьому варто враховувати температуру, вологість, місце зберігання, впливу прямих сонячних променів і упаковку препарату.

Капсули

Згідно інструкції, що додається Стопдиар в капсулах має термін придатності не більше 2 років. Ліки слід зберігати в сухому, недоступному для маленьких дітей і сонця місці. Оптимальна температура не повинна перевищувати 25°С, допустима вологість до 60%.

При необхідності капсули можна перекладати спеціальну таблетницу. Але виробники рекомендують залишати засіб в оригінальній упаковці, яка допомагає підтримувати необхідні умови для зберігання і створює повноцінну герметичність, захищаючи від впливу зовнішнього середовища.

Таблетки

Ліки у таблетованій формі дозволяється зберігати не більш 4 років при температурі 15-25°С і оптимальної вологості 55-60%. Таблетки рекомендується поміщати в окремий темний шафа, де немає доступу сонячного світла, і подалі від дітей.

Для збереження фармакологічних властивостей, ліки варто зберігати у блістерах в оригінальній упаковці. Також допускається перекладати в спеціальні ємності, призначені для зберігання препаратів.

Суспензія

Термін придатності Стопдиара у формі суспензії становить 3 роки. Після початку прийому, розкритий флакон зберігається до 2 тижнів при температурі, що не перевищує 25°С і вологості не більше 60%.

Флакон слід зберігати в окремому темному місці подалі від дітей. Важливо виключити попадання прямих сонячних променів. Також забороняється ставити ліки в холодильник. Оскільки холод вкрай негативно впливає на компоненти, що входять до складу засобу.

Суспензію не бажано перелити в інший посуд, краще залишати у флаконі та вторинної паперової упаковки.

Як визначити зіпсований препарат

Явними ознаками псування лікарського засобу виступають:

• Пошкодження структури блістери (розірваний, роздавлений, обламаний).
• Відсутність спеціальної різьби на флаконі з суспензією — вона вказує на раннє використання препарату. При її наявності відзначається характерний звук в процесі відкривання ліки.
• Зміна кольору і запаху препарату — відноситься до будь-якої фармакологічної формі (капсули, таблетки, суспензія).
• Каламутна, тьмяна, з нальотом зовнішня оболонка у таблеток.
• Наявність будь-якого ступеня осаду в рідкій формі Стопдиара. Характеризується появою пластівців, які не зникають після струшування флакона.
• Продавлені і розірвані капсули, відсутність їх вмісту.
• Порушення цілісності таблеток або капсул (обламані, раскрошенные).

Також особливу увагу варто звернути на картонну упаковку лікарського засобу. Про наявність шлюбу вказують вм’ятини і розриви. Всі ці критерії обов’язково важливо враховувати при покупці протимікробного препарату в аптеці.