Гептрал входить в групу гепатопротекторів з антидепресивний активністю, служить джерелом амінокислоти адеметионина, яка бере участь у синтезі фосфолипидиов мембран гепатоцитів. Додатково володіє захисним дією по відношенню до нервовим клітинам. Препарат ефективний при хронічних захворюваннях печінки, що супроводжуються синдромом холестазу: цироз, алкогольне ураження печінки, гепатити вірусної етіології, склерозуючий холангіт.
Правильне зберігання гептрала має виняткове значення. Застосування зіпсованого ліки призводить до зниження функцій печінки і загострення патологічних проявів.
Форми випуску, хімічний склад
На сьогоднішній день препарат випускається у двох лікарських формах:
- Таблетки з кишковорозчинною оболонкою (плівкової) – 400 або 500 мг. В коробці міститься 10, 20 таблеток, упакованих в блістери з полівінілхлориду і алюмінієвої фольги.
- Ліофілізат для приготування розчину для в/в і в/м ін’єкцій – 400 мг. Дана форма випуску йде в комплекті з розчинником (ампули по 5 мл в кількості 5 штук). Ліофілізована маса міститься у флаконах об’ємом 5 мл з прозорого скла (I тип) в кількості 5 штук. Ампули і флакони покладені в контурні чарункові упаковки.
Хімічний склад лікарських форм різний за кількістю активної амінокислоти та наявності допоміжних компонентів.
В 1 таблетці, вкритій к/р оболонкою, містить:
Активна складова (мг): 1,4-бутандисульфонат адеметионина – 760 або 950 (відповідає наявності 400 або 500 мг адеметионин-іона відповідно).
Допоміжні складові (мг):
- Колоїдний діоксид кремнію – 5,5.
- Мікрокристалічна целюлоза – 118.
- Стеарат магнію – 5,5.
- Натрій-карбоксиметилкрахмал типу А – 22.
Складові к/р оболонки (мг):
- Сополімер этилакрилата і метакрилової кислоти (співвідношення 1:1) – 32,63.
- Полімер етиленгліколю з молекулярною масою 6000 – 9,56 мг.
- Оксиэтилированный сорбитан 80 – 0,52.
- 30 %-ая симетикон емульсія – 0,4.
- Гідроксид натрію – 0,44.
- Тальк – 21,77.
У складі ліофілізованого порошку є:
Активна складова (мг): 1,4-бутандисульфонат адеметионина – 760 (свідчить про наявність 400 мг адеметионин-іона). Допоміжні компоненти відсутні.
Склад розчинника, що додається до порошку:
- Ізомер L-лізин – 342,4 мг.
- Їдкий натр – 11,5 мг.
- Вода дистильована – в обсязі до 5 мл
Як зберігати препарат згідно з інструкцією?
Таблетки з кишковорозчинною оболонкою
Термін придатності таблеток становить 3 роки. Зберігати їх необхідно в оптимальних умовах мікроклімату: допустима температура – 15-25°C, відносна вологість – 40-60%, відсутність світла. Заводська упаковка служить хорошим захистом від попадання вологи.
Ліофілізований порошок
Ліофілізат також має термін зберігання, рівний 3 років. Флакони слід тримати в місці, недоступному для прямих сонячних променів, при коливаннях температури від 15 до 25°C і 40-60%-й відносної вологості повітря. Приготовлений розчин зберіганню не підлягає і має бути використаний відразу після змішування компонентів.
Характерні ознаки зіпсованого ліки
Негідний препарат легко можна визначити по зміні його фізичних властивостей (колір, запах, консистенція):
- Таблетки в нормі білого кольору або мають світло-жовтий відтінок, без запаху, овальної форми, злегка опуклі, гладкі, тверді. Про зіпсованості даної лікарської форми будуть свідчити поява неприємного запаху, потемніння оболонки, поява шорсткості, розм’якшення (при пошкодженні оболонки і попаданні вологи), також можлива поява сколів, розсипання таблеток в порошок.
- Ліофілізований порошок має білий або жовтуватий колір, запах в нормі відсутній. Розчинник частіше безбарвний. Зіпсований ліофілізат має неприємний запах, разом з цим може набувати коричневий відтінок. Розчинник після закінчення терміну придатності стає насичено-жовтим. Можливо відсутність зовнішніх проявів на окремих компонентах, але при їх змішуванні розчин каламутніє, порошок випадає в осад (в нормі безбарвний або злегка жовтий розчин без осаду, без запаху).
Дотримання всіх вимог зберігання і використання препарату у відповідності з терміном придатності сприяють ефективної терапії захворювань печінки і призводять до швидкому одужанню. В іншому випадку можливий розвиток ускладнень, аж до летального результату, що пов’язано із залученням печінки у всі метаболічні процеси організму.
